Міжнародною спільнотою 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

  Дата Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням та посухами була обрана у зв’язку з річницею прийняття Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (17 червня 1994 року).

    У 2002 році Україна приєдналась до вищезазначеної Конвенції.

   Розширення опустелювання, повне знищення біологічного потенціалу Землі – один із найбільш загрозливих, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності, що призводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі. Серед багатьох глобальних проблем, мабуть, проблема опустелювання є найменш відомою, хоча кожен знає, що пустельні території відрізняються надзвичайно спекотним кліматом, великим дефіцитом вологи і досить крихкою екологічною системою, але водночас ці землі володіють високим економічним потенціалом.

     Опуслелювання – це деградація землі, яка характеризується скороченням рослинності, висушуванням землі, зниженням родючості ґрунту та його пов’язаності, через що можуть відбуватися швидка вітрова ерозія або утворюватися пилові бурі. Опустелювання, викликане діяльністю людини – це лише певна частина глибокої соціально – економічної кризи, яка охопила країни, що розвиваються. За посиленням експлуатації природних ресурсів більшості цих країн стоять колишні метрополії. Отже, проблема опустелювання – це насамперед проблема соціально – економічна, а потім вже екологічна.

  На сьогоднішній день високий рівень освоєння сільськогосподарських територій, низький рівень наукового і матеріального забезпечення, інтенсивний розвиток ґрунтово-деградаційних процесів створюють проблему раціонального використання земель.

  Наш регіон багатий на чорноземи, які відрізняються найвищою родючістю серед усіх інших ґрунтів. Вони формують високий агропромисловий потенціал регіону.

   В області понад 2,6 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі, більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га садів та виноградників.

  Одещина є постійним лідером по збору врожаю. Важливу роль в цьому відіграє потенціал регіону, а саме земельні ресурси – наше основне національне багатство.

   Питання деградації земель для області є актуальним, так як нераціональне використання земельних ресурсів призводить до того, що чорноземні ґрунти втрачають свої властивості, вимиваються водами, вивітрюються, і це призводить до погіршення якості земельних ресурсів регіону.

  Землевласники і землекористувачі повинні розуміти, що їх обов’язком є використання земель із забезпеченням належного стану охорони сільськогосподарських угідь та збереження родючості ґрунтів.

  Низький рівень землеробства – це лише один з факторів, який впливає на загрозу опустелювання. Такі фактори, як зміна кліматичних умов, а саме мінімальна кількість опадів, особливо у весняно-літній період, незаконна вирубка лісосмуг та зниження рівня водності у водних об’єктах теж відіграють негативну роль.

  Останнім часом лісосмуги піддаються безконтрольній вирубці та підпалам, після здобуття країною незалежності вони виявилися «нічийними». Ця проблема торкнулася не тільки Одеської області, а й в цілому степової зони України. Масова загибель лісосмуг загрожує їх повному зникненню, що призведе до посилення вітрової та водної ерозії ґрунтів.

  Тільки спільними зусиллями і небайдужістю до нашої Одещини ми зможемо уникнути негативних наслідків, які можуть стати для наших нащадків незворотними.