Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 Земельного кодексу України).

За нормою статті 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки – це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, у тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Пунктом 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі –Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, визначена процедура закріплення межовими знаками меж земельної ділянки.

Так, Інструкцією визначено, що:

– закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою;

– повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок  про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

– повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

– власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення  робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної  ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення якщо вони були  належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Виходячи з вищевикладеного, законодавче визначена процедура закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та погодження меж земельної ділянки із суміжним землевласниками/землекористувачами.

Разом з цим необхідно зазначити, що Верховний Суд дійшов до висновку, що погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію земельної ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акту, а з мотивів відмови.